ПОКРОВА, АБО ВИНАЙДЕННЯ ТРАДИЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО МІЛІТАРИЗМУ

12:58 14/10/2017
Сьогодні в Україні потрійне свято: релігійне, історичне та нове, державне. Ми попросили в істориків розповісти більше про символічне навантаження цієї дати. Як формується міф про неперервність української міліарної традиції, від козацької епохи і УПА до сучасних Збройних сил України, що цікавого й навіть іронічного є в історії православного свята Покрови та чому 14 жовтня було найулюбленішим народним святом?

Максим Казаков, історик, «Соцрух»

«За канонічним поясненням - це день пам’яті дива: під час облоги варварським флотом столиці православного світу, Константинополя, його жителям явилася сама Богоматір, яка зняла з себе хустину і розпростерла її над вірянами. Вона неначе взяла місто під свій покров. І незабаром шторм розкидав ворожий флот та варвари відступили.

Яка саме з атак на столицю Ромейської імперії могла стати основою легенди? Є кілька версій. Найбільш популярна серед церковних істориків: це були араби. Найбільш історично іронічна: це набіг «росів» 860 року, який літопис знає як похід Аскольда і Діра на Царгород.

Аскольд і Дір, літописне зображення

Дуже пасує до сучасного, військового сенсу цього свята (якщо не враховувати той факт, що літописна «Русь» – переважно шведська за етнічним складом, а східними слов’янами торгувала як живим товаром). Водночас є вагомі підстави вважати, що насправді свято було винайдене на Русі, але було «грецифіковано» – щоб престижніше виглядало. Як вірогідного ініціатора запровадження нового свята історики називають Андрія Боголюбського – адже за легендою побачив Богоматір у Константинополі святий Андрій Юродивий, небесний покровитель цього князя, про якого активно циркулює міф як про «першого росіянина» та ворога «України-Русі».

Селяни співвідносили православні свята з аграрним календарем. На середину жовтня вони вже повністю завершували сільськогосподарські роботи, на Покрову очікували перший сніг і розпочинали сватання. Для запорозьких козаків Богоматір була небесною патронесою, ім’я Покрови зазвичай носив храм на Січі та безліч інших козацьких церков. 14 жовтня козаки святкували своєрідний «дембель». Сезон походів, який також був прив’язаний до природного календаря – наявності у степу рослинності, завершувався, тому козаки розходилися з Січі по хуторах-зимівниках.

Представники УПА, фото з відкритих джерел
 

Ще один сенс Покрова отримала в середині ХХ століття. Кожен український школяр знає, що 14 жовтня 1942 року була заснована Українська повстанська армія. Утім, ця красива дата була вигадана в ОУН(б).

Може, прив'язка заснування УПА до церковного, селянського і козацького свята – креатив Романа Шухевича, який перед війною працював рекламником?

 

Історик Олександр Вовк переконливо доводить, що фактично УПА виникла навесні 1943 року. Перший бій партизан-бандерівців з німцями відбувся 8 лютого 1943 року. Але такі дати зараз нікому не цікаві і не лише через відсутність символічного навантаження. Якщо УПА виникла на півроку пізніше офіційної дати, то це відбулося вже після знакової поразки Третього рейху під Сталінградом (першу масову основу армії склали 5 тис. дезертирів з окупаційної поліцейської служби) та практично водночас з першими антипольськими етнічними чистками.

Бійці УПА, фото з відкритих джерел
 

Як день заснування УПА 14 жовтня – ще більший історичний міф, ніж 23 лютого як день заснування РСЧА. Водночас це одне з головних православних свят у східнослов’янській традициії, що століттями було ледь не найулюбленішим народним святом – святом завершення трудового року і початку сезону розваг і відпочинку».

 

Петро Долганов, експерт ГО "Центр студій політики пам'яті «Мнемоніка»

«14 жовтня – це вагома символічна дата, яку під політичним оглядом можна розглядати щонайменше у трьох контекстах. По-перше, її «етимологія» пов’язана із намаганням підкреслити зв’язок православних традицій Київської Русі із візантійським християнським обрядом. Запроваджене до православного календаря, здається, у ХІІ ст. це свято надалі зазнало суттєвих трансформацій. У донаціональну епоху воно прислужилося для формування цезарепапистської традиції Московського царства і Російської імперії, оскільки через свої візантійські корені чудово вписувалося у відомий міф «Москва – Третій Рим».

Ікона, зображення з відкритих джерел
 

По-друге, для націотворчих процесів в Україні ця дата відіграла вагому роль через формування стійких асоціацій із українським козацтвом та, згодом, УПА. Саме тому із 1999 р. в Україні 14 жовтня стало офіційним Днем українського козацтва, а з 2005 – річниці створення УПА. Покликаючись саме на цю традицію президент Петро Порошенко своїм Указом від 14 жовтня 2014 р. встановив 14 жовтня Днем захисника України.

Ілля Рєпін, "Запорожці пишуть листа турецькому султанові"
 

Символізм такого рішення беззаперечний: визначенням цієї дати президент прилучився до формування міфу про тяглість і неперервність української міліарної традиції від козацької епохи і УПА до сучасних Збройних сил України.

 

Попередня дата – 6 грудня – не мала такого потужного символічного навантаження, оскільки походження цього свята – ухвалення Закону України «Про Збройні Сили України» – не мало жодних сакрально-міфологічних контекстів. Не зовсім вдала спроба винайдення традиції спонукала до використання більш конгруентних для політичної культури українців символів.

По-третє, варто означити і гендерний контекст цього свята адже воно має й жіноче символічне навантаження – образ самої Божої Матері. Однак, цей символ більше підкреслює традиційно символічну роль жінки як берегині, зберігаючи за чоловіками ключову реальну роль у боротьбі за здобуття та розбудові української державності».

 

Dina Artemenko

RECOMMENDED