ПРИЙШЛА ЕПОХА ПЕРЕМОЖНИХ РЕВОЛЮЦІЙ

17:13 23/10/2017
Революція 1917 року є безпрецедентною подією в історії людського роду.

Я хотів би наголосити на одному пункті, який сьогодні, після очевидного тріумфу всесвітнього капіталізму, здається, трохи підзабули: російська революція 1917 року є безпрецедентною подією в історії людського роду.

З цього приводу слід нагадати, що історія людства загалом доволі коротка. Вона нараховує близько 200 тисяч років, що не так і багато, якщо порівняти з мільйонами років, протягом яких на нашій планеті домінували динозаври.

Можна стверджувати, що за цей невеликий період, по суті, відбулася лише одна фундаментальна «революція»: неолітична революція.

Вона означала появу ефективніших знарядь праці, осіле сільське господарство, закріплену земельну власність, гончарне ремесло, надлишок харчів, що уможливило існування панівного заможного класу, й, як наслідок, створення держави, письма, грошей, податків, удосконалення завдяки бронзі військового спорядження, торгівлі на далекій відстані…

Джерело: libcom.org

Усе це налічує кілька тисячоліть, і ми досі на тому ж місці. Навіть якщо обсяг промислового виробництва, спертий на сучасні науки, прискорив чимало процесів, факт залишається фактом: наш світ залишається світом конкуруючих держав, війн, панування дуже вузького прошарку фінансової олігархії, вирішального значення міжнародної торгівлі, мілітаризованого здирництва сировини, існування гігантських мас, кількох мільярдів майже повністю зубожілих людей, постійного масового руху бідних селян усіх регіонів до перевантажених метрополій, щоб там посісти упідлеглені ролі.

Лише з великим запізненням – якісь кілька століть тому – в центрі політичної дискусії з’явилося питання економічного підґрунтя держав. З цього моменту почали обговорювати або навіть доводити те, що позаду будь-якої форми держави (особистої влади чи демократії) міцно залягає однакова соціальна й дискримінаційна організація. Власне, це така організація, за якої найважливіші державні рішення неодмінно стосуються необмеженого захисту приватної власності, її сімейної передачі й, урешті-решт, підтримки абсолютно монструозної нерівності, яку проголошують природною й неминучою. 

Комунари на барикадах Паризької комуни.

Так виникли революційні ініціативи, що були геть не схожі на ті, що брали до уваги лише форму політичної влади. Все XIX століття було позначене поразками (часто кривавими) ініціатив такого спрямування. Паризька комуна з тридцятьма тисячами загиблих на вулицях міста залишається найвідомішою серед таких невдач.

Отож ми можемо сказати: за умов послаблення деспотичної центральної влади в Росії, що необачно втягнулася у велику війну 1914–1918 рр.; внаслідок першої демократичної революції (лютий 1917-го), що скасувала цю державу; разом із молодим робітничим класом, що тільки формувався й був готовий до повстання, але й не був скутий консервативними профспілками; під керівництвом більшовицької партії з її до певної міри непохитною організацією; разом із Леніним і Троцьким, які поєднували сильну марксистську культуру та багаторічний досвід активізму, якого переслідували гіркі уроки Паризької комуни, – отже, злиття всього цього привело в жовтні 1917 року до першої перемоги, за всю історію людства, постнеолітичної революції.    

А саме – революції, що засновує таку владу, заявлена мета якої полягає в повному поваленні тисячолітніх підвалин усіх «сучасних» суспільств: прихованої диктатури тих, хто володіє фінансовим контролем виробництва й обміну.

Це була революція, що закладала основи нової сучасності.

Й загальним найменням цієї абсолютної новизни було й, на мою думку, залишається «комунізм». Саме під цим іменем мільйони людей у світі, людей різного штибу – від робітничих і селянських мас до інтелектуалів і митців – визнали й привітали її з ентузіазмом, у відповідності до реваншу, яким вона була після тяжких поразок попереднього століття. Тепер, як міг виголосити Ленін, прийшла епоха переможних революцій.

Святкування другої річниці Жовтневої революції, 1919 рік. В центрі фото - В. Ленін і Л. Троцький. Джерело: Wikipedia Commons

Хай якими були в подальшому перипетії цієї нечуваної пригоди й хай якою є нинішня ситуація, коли сучасні неолітичні кліки знову поновили своє становище по всьому світу, комуністична революція жовтня 1917 року залишається тією подією, відштовхуючись від якої ми знаємо, що, в часовому вимірі становлення й попри мінливі видимості, панівний капіталізм уже є – і то назавжди – річчю з минулого.

 

Ален Бадью - сучасний французький філософ, письменник, політичний мислитель, професор Вищої нормальної школи, керівник Міжнародного філософського колежу.

ДЖЕРЕЛО: Verso та L’Humanité

ПЕРЕКЛАД: Андрій Рєпа

Alain Badiou

RECOMMENDED