СУМНІВНА ДОПОМОГА ЄС І ПРИБУТОК ДЛЯ ОЛІГАРХІВ

11:05 24/9/2018
Ухиляючись від податків, бізнес плюндрує виснажену війною Україну. ЄС спостерігає і продовжує надавати фінансову допомогу Києву.

Виникає майже непереборне враження, що ЄС вчиться на помилках: скандалами навколо шпарин для ухиляння від податків у Люксембурзі («Lux-Leaks») та Центральній Америці («PanamaPapers») займалися одразу декілька комітетів Європарламенту. Головний меседж: Європа більше не терпітиме легких шляхів «економії на податках».

Однак це лише напівправда.

Коли начебто виникає політична необхідність, ЄС може навмисно «не помічати» такі шпарини – та ще й докидати до них багато грошей, як показує приклад України.

Відколи 2014 було підписано Угоду про асоціацію, ЄС надав Україні близько 11 млрд. євро підтримки, якщо підрахувати всі допомоги й кредити. Це величезна сума для країни, чий щорічний випуск продукції складає близько 92 млрд. євро. Буквально минулої п’ятниці віце-президент Європейської Комісії з питань фінансової політики Валдіс Домбровскіс санкціонував виділення ще одного мільярду євро так званої макрофінансової допомоги. Однак із кожним євро зростають сумніви в тому, чи добре інвестовані ці кошти.

Фото з відкритих джерел

Новим приводом для сумнівів стало дослідження, виконане на замовлення фракції Європейських об'єднаних лівих і Ліво-зелених Півночі в Європарламенті та надане журналу SPIEGEL. Згідно з його висновками, українська держава щороку втрачає сотні мільйонів євро через те, що приватні підприємства працюють за моделлю «економії на податках». Найулюбленішими тут є залізні руди, металургійна та аграрна продукція. Підприємства закладають занижені трансфертні ціни, щоби применшити прибутки в Україні, де податкові ставки відносно високі.

Від цього виграють деякі з олігархів, які з часів падіння Радянського Союзу наживаються на Україні. Роман Абрамович, відомий як власник британського футбольного клубу Прем’єр-ліги «Челсі», до 2017 року теж мав бізнес із видобутку залізних руд. Також у ньому замішані й швейцарські та євросоюзні підприємства.

Ці проблеми відомі Брюсселю, однак багато євродепутатів досі демонструють поблажливість, коли заходиться про Україну. Результатом цього, за словами депутата Європарламенту від Лівої партії Гельмута Шольца, стає те, що Європа «й досі роздає карт-бланші у вигляді грошей та пільг для олігархічних груп».

Фокус із розрахунковими цінами простий. Представництво корпорації в країні з високим оподаткуванням – Україні – продає продукцію іншому своєму підрозділу в країні з низьким оподаткуванням за ціну, нижчу за ринкову. Результатом стає заниження прибутків на території України, з яких підприємство має заплатити податки.

Фото з відкритих джерел

Особливо часто, за словами авторів дослідження, цю модель використовують у сфері експорту залізної руди – одній із небагатьох галузей економіки, в яких Україна спроможна виходити на світовий ринок. «Результати нашого дослідження показують, що за останні три роки (з 2015 по 2017 рр.) вартість експорту залізної руди з України було в середньому занижено, як мінімум, на 20%», – написано в дослідженні, що буде оприлюднене сьогодні, в понеділок, 24 вересня. Це відповідає майже 520 млн. доларів прибутку, виведеного з-під оподаткування.

ЄС має свої причини для «непомічання».

Через російську агресію на сході України багато євро парламентарів не надто хочуть придивлятися до корупції чи порушення законів.

До того ж 2019 року мають відбутися вибори, і Брюссель уникатиме будь-чого, що може ослабити й так не надто сильного президента Петра Порошенка. «Без сумнівів, Євросоюз ставиться до України м’якше, ніж до інших країн», – каже експерт із зовнішньої політики Соціал-демократичної партії в Європарламенті Кнут Флекенштайн.

При цьому ознаки того, що українську державу плюндрують ухилянням від податків, є однозначними, стверджують автори дослідження. Серед іншого, за приклад вони наводять швейцарський сировинний конгломерат «Феррекспо» і його дочірнє підприємство – українську шахту. Здавалося б, там все мало би бути непогано, однак порівняно з прибутками швейцарського «Ferrexpo» показники українського підприємства прикро низькі. Експерти з оподаткування розглядають це як незаконне переміщення прибутку. Та ризик того вартий, адже податкова ставка у Швейцарії набагато нижча за українські 18%. На ці закиди «Ferrexpo» відповідати не захотів.

Фото з відкритих джерел

Загалом у своєму податковому законодавстві держави мали б дотримуватися правил Організації економічного співробітництва та розвитку ОЕСР (OECD), а саме так званого принципу «витягнутої руки». Згідно з ним, ціни між пов’язаними підприємствами мають відповідати цінам між звичайними бізнес-партнерами. Однак українській владі чомусь дуже складно перевіряти ціноутворення в корпораціях.

Не лише із залізною рудою, але й з металопрокатом та сільськогосподарською продукцією приватні підприємства вдаються до фокусів, заявляють експерти. Вони екстраполюють свої висновки про гірничодобувну галузь на інші сфери й оцінюють загальний обсяг переміщення прибутків на суму до 3 млрд. євро.

Тобто щорічні податкові втрати українського бюджету можуть сягати 750 млн. євро, стверджує дослідження. Це майже та сума допомоги від ЄС, яку Домбровскіс пообіцяв Києву.

Замітку опубліковало видання Spiegel Online 21 вересня 2018

Автори: Петер Мюллер і Крістіан Раєрманн

 

VECTOR:media

RECOMMENDED