КИЇВСЬКИЙ ФІЛЬМ. ПЕРШИЙ ЕПІЗОД: КІНО ОПОЗИЦІЙ

15:20 4/2/2019
У кіно, яке я називаю експериментальним, фільм - це форма політичної дії. Експериментування з кіномовою, технічними прийомами набувають політичного значення - інструментів соціального активізму.

Документальна стрічка Олексія Радинського "Київський фільм. Перший епізод" розповідає про недобудований Подільський міст, роботу над яким розпочали ще у 1993 році. Радинський не переповідає історію мосту чи намагається відшукати винних. Він фіксує та класифікує способи взаємодії зі спорудою: як спосіб дістатись на роботу чи додому, як місце, де можна полазити високими металевими конструкціями, покататись на велосипеді чи скейтборді, поблукати з другом та врешті-решт використовувати його у власних цілях так, як це роблять представники міської влади.

Саме потребою виявити та унаочнити це приховане протистояння інтересів звичайних мешканців міста та чиновників зумовлено формат фільму-класифікації. Це ж зумовлює низку технічних прийомів, до яких вдається Радинський.

На початку фільму цього протистояння взагалі не помітно. На екрані просто з’являються люди, які рухаються мостом - у різних напрямках та різним чином. Одначе, згодом, у цих рухах вимальовується опозиція.

Саме з огляду на тему - недобудований міст між лівим та правим берегом Києва - Радинський приділяє особливу увагу руху. Йому важливо розмежувати рух з перепонами - рух непривілейованих киян, та вільний політ чиновників. Рух тих, кому міст необхідний, та тих, для кого споруда - лише нагода похизуватись перед інвесторами; людей, які його оминути не можуть та вимушені шукати способи ним користуватись у такому стані, в якому він є, та тих, хто може полетіти з нього на гелікоптері.

Позаяк адміністративний апарат пересувається на гелікоптері - вільно, без перепон, також зліва направо, або справа наліво, жителі столиці переміщаються параболічно через паркани - вгору і вниз.

Особливо показова зміна сцени з скейтбордистами, які рухаються від глядача сценою з чиновниками у чорних костюмах, що йдуть на глядача.

 

 

Таке розмежування сил за рухом - винахід радянського режисера-авангардиста Сергія Ейзенштена. Це особлива монтажна техніка - монтаж опозицій. Для Ейзенштейна, як і для Радинського, фільм - це знаряддя політичної боротьби, що не просто показує класові протиріччя, але й загострює їх. Кіно за Ейзенштейном - це не рухоме зображення, а спосіб трансформації свідомості глядача. 

Можливо, найбільш ілюстративною, особливо у співставленні з Радинським, тут є відома сцена на Потьомкінських сходах (Панцерник “Потьмкін”). Царська жандармерія рухається від глядача; тоді як жертви її нападу - на нього.

Олексій Радинський користується також іншим винайденим Ейзенштейном прийомом - атракціонами. Атракціони - це яскраві та технічно виразні елементи фільму, покликані прокладати межу між складовими опозиції та загострювати протистояння між ними.

У випадку Радинського - це кадри мосту, зняті з повітря із середини гелікоптеру. Ці кадри не лише технічно привабливі. Вони показують неможливу для звичайного містянина позиція. Це такий собі погляд міської влади. Згори донизу, незацікавлено, настільки високо, що людей з вулицями, по яким вони йдуть і будинками, в яких вони живуть, майже непомітно.

Дійсно Радинський звертається до монтажних технік Ейзенштейна. Тим не менше, фільми цих режисерів зовсім не схожі: окрім монтажа та, можливо, поглядів на соціальне значення кіно, у них небагато спільного. Особливо впадає у вічі ось що: тоді як фільми радянського режисера безмежно зрозумілі "Київський фільм. Перший епізод" має майже зворотній ефект. Відсутність фабули та холодна спостережливість документаліста-класифікатора радше бентежать глядача, ніж пояснюють соціальні протиріччя. Після перегляду фільму ви скоріше залишитесь розгубленими, ніж з “просвітленою” свідомістю, як було б у випадку з фільмами Ейзенштейна. Ця відмінність продиктована тим, що фільм Радинського - з огляду на зовсім інший контекст - покликаний не утверджувати перемогу робітничого класу, а долати статику наших колективних переконань та давати поштовх до дії.

***

"Київський фільм. Перший епізод" Олексія Радинського можна переглянути на відкритих безкоштовних показах. Чимало інших фільмів режисера є відкритому доступі: Люди, які прийшли до влади; Ukraine goes to war, Крым против Крыма, Київ: Кінець режиму, Інцидент в музеї та деякі інші фільми можна переглянути на ютуб-каналі режисера.

 

 

RECOMMENDED