СТВОРИТИ АЛЬТЕРНАТИВУ "АЛЬТЕРНАТИВІ"

16:57 15/11/2018
У інтерв’ю американського журналу Jacobin із Сарою Вагенкнехт чималу увагу було приділено новій політичній організації «Вставайте», ініціаторкою створення якої була вона та її чоловік Оскар Лафонтен. Офіційною датою заснування організації є 4 вересня, хоча онлайн-платформа та згадки у ЗМІ з’явились за місяць до цього. Вагенкнехт не є очільницею «Вставайте» (цю позицію займає німецький драматург Берн Штегеманн), втім вона є найбільш впізнаваною членкою організації. До цього часу «Вставайте» не має сформованої програми, існує лише «чорновий» заклик. Програма ж має постати зі спільного он-лайн обговорення та голосування.

У інтерв’ю «Вставайте» репрезентується як перспективний проект, здатний не лише стати платформою широкого об’єднання лівих сил, але й залучити до участі в політиці безпартійних та «електорат» правої партії Альтернатива для Німеччини. Та чи дійсно «Вставайте» є таким масовим, низовим і перспективним (лівим?) гравцем у німецькому політичному полі, як зображено в інтерв’ю?

13 жовтня у Берліні відбулася наймасовіша демонстрація проти расизмута за соціальну державу під назвою Unteilbar (укр. нероз’єдні). У демонстрації прийняли участь близько 240 000 людей. Про підтримку та участь у ході повідомили організації найрізноманітнішого штибу: ліві, ліберальні, екологічні, правозахисні, християнські організації та багато інших. Велика кількість політичних сил робить офіційну відсутність організації «Вставайте» лише більш помітною («офіційну», бо деякі члени організації приходили у якості приватних осіб чи представників інших політичних сил). Причиною відсутності «Вставайте» на марші, за словами Сари Вагенкнехт, була незрозумілість гасел про «відкриті кордони» для «більшості людей», його «нереальність». Втім серед офіційних гасел демонстрації немає закликів до відкритих кордонів, а є лише гасла про «солідарність без кордонів», «право на захист та притулок» та «вільне та різноманітне суспільство». Насправді нічого, що суперечило би «чорновій» програмі очолюваної Вагенкнехт організації. У «чорновому» заклику «Вставайте» питанням біженства та міграціїї приділено чимало уваги. Перераховується кілька проблем, що проявилися у наслідок зростання кількості біженців, такі як проблеми на ринку житла, ринку праці, переповнені школи та дитячі садки. «Все це проблеми, про які варто говорити» - стверджується у програмі. То чому би не говорити про це на наймасовішій демонстрації, присвяченій цим питанням? Бо позиція «Вставайте» щодо цих питань не популярна серед лівих та ліво-ліберальних німецьких кіл?

Якщо подивитись на програму, то в це мало віриться. У ній багато сказано про необхідність «права на притулок» та боротьби з реальними причинами біженства. На думку авторів «заклику» - це міжнародний продаж зброї, кліматичні катастрофи, війни за «збільшення геополітичного впливу» чи доступ до видобутку сировинних матеріалів. Типова позиція для більшості активістів.

Така позиція, щоправда, лише частково відображає позицію самої Вагенкнехт. У 2016 році в інтерв’ю газеті DieWelt Вагенкнехт говорила, що «готовність до прийому» біженців, як і необхідні ресурси, мають свою межу, і цю межу вже було перейдено у свідомості великої кількості виборців АдН. Висловлюючись за депортацію біженців, які вчинили кримінальне правопорушення, Вагенкнехт зазначила, що вони самі нехтують своїм «гостьовим правом». Як «гостьове право» не є поняттяміз лівого «політичного словника», так і сама позиція Вагенкнехт не відповідає лівому порядку денному. 

У 2017 році Вагенкнехт сказала в інтерв’ю газеті Stern, що канцлерка Ангела Меркель частково несе відповідальність за терористичний акт, що відбувся у 2016 році в Берліні, бо його уможливила її політика «неконтрольованого відкриття кордонів», зовнішня політика, як то «підтримка нафтових воєн США», а також недофінансована поліція (до речі, збільшення кількості поліцейських та їх краще устаткування є одним із пунктів «програми» «Вставайте»). У перерахованих випадках позиція та риторика Вагенкнехт є схожою до реакцій політиків АдН.

Але повернемося до «програми». У ній стверджується, що хоча деякі питання актуалізувалися із зростанням пошукачів притулку, необхідно вказати на тих «хто є дійсним винуватцем» різних соціальних проблем. Але наскільки прагматично починати вирішення цих проблем із «верхівки суспільства»? Або можна поставити питання інакше: чи розуміють пересічні громадяни, гіпотетичні чи реальні виборці АдН, що в цих проблемах винуваті капіталісти та правлячі еліти (схоже, що саме вони приховані під евфемізмом «реальних винуватців»)? Адже навіть у тексті «лівої» політичної організації зростання цін на житло та зменшення заробітної платні в першу чергу дискурсивно пов’язані саме з біженцями, а лише потім із анонімними «винуватцями». Медійний простір часто ще більш однозначний у своїх оцінках.

А якщо цільова аудиторія «Вставайте» (ака «пересічні громадяни») вбачають головну причину проблем у біженцях, то чи варто діяти проти їх розуміння?

Діяти кому?

«Вставайте» позиціонує себе в першу чергу як надпартійний рух (нім. Sammlungsbewegung), що може створити уявлення про низовий характер цієї організації. За словами Лафонтена організація має об’єднати представників Соціал-демократичної партії Німеччини, Лівої партії та партії Зелених, але особливо важливим є «надати голос» людям, які не належать до жодної партії чи схильні віддати/віддають свій голос за АнД. В промоційному ролику, Вагенкнехт говорить, що 100 000 осіб є співзасновниками «Вставайте». У інтерв’ю з Jacobin стверджується, що на момент його публікації до лав «Вставайте» долучилось вже 150 000 чоловік. 150 000 осіб за 2 місяці це високий показник для німецької політики часів занепаду народних партій. Партія Лівих станом на 31 грудня 2017 мала 62 298 членів. АдН станом на жовтень 2018 – мала 33 500 членів. Чи це означає, що лівий прагматизм «Вставайте» дійсно працює? Скоріше таємниця успіху «руху» в тому, що «вступ до його лав» це по суті підписка на розсилку новин організації.

Діяти як? 

Кількість прибічників є надважливим фактором для будь-якої політичної організації. Оскільки «Вставайте» не є політичною партією, декларованими методами діяльності є «захоплення інтернету та вулиці». Почнемо з інтернету. На фейсбуці «Вставайте» має 60 000 підписників, на твіттері більше 17 тисяч. І хоча це менше ніж в інших парламентських партії (приміром АфД має 450 000 лайків на фейсбуці), це непогані показники для заснованої на початку вересня організації. Саме започаткування «Вставайте» тісно пов’язане з інтернетом, адже спочатку були відеоролики. Професійно відзняті та змонтовані відео з людьми (пенсіонерами, студентами, робітниками та інтелектуалами), які розповідали про (свої) проблеми у німецькій державі. Їх і зараз можна подивитись на офіційному сайті у розділі «Голоси». Також велика увага приділяється дігіталізації, «прямій демократії» через інтернет. У перших електронних «дебатах», організованих «Вставайте», прийняли участь (дописували, робили коментарі) 23 254 осіб. За результатами дебатів учасників було розділено на дві групи за однаковими патернами голосування. Питання в якому серед голосуючих «груп» було найменше єдності було сформульовано наступним чином «Німецька міграційна політика змушує мене боятися». Якщо у групі А (6516 чоловік у групі) ствердно проголосували 72%, то у групі Б (в яку було розподілено 16 838 чоловік) лише 21% проголосував «за». В цьому розподілі на групи цікаво, що у групі А більше дорослих людей, аніж у групі Б. Також перша група більше переймається питаннями старості та пенсії та вважає, що «політики мають більше опікуватись німецькими громадянами». І хоча в цій групі більше людей проголосувало за методи прямої демократії, постає питання чи не є така диспропорція у кількості учасників в групах пов’язаною з очевидним недоліком прямої демократії в інтернеті, а саме з недоступністю/незрозумілістю для літніх людей? Як у такому випадку «почути всіх»? 

Очільники «Вставайте» також мають амбіції перетворити організацію на реальний соціальний рух, що творив би низовий тиск на політику, міг змінювати політичний порядок денний. 9 листопада у Берліні відбулося ралі, організоване «Вставайте». В агітаційному матеріалі з приводу демонстрації розкривається історична значущість обраної дати. 9 листопада це день створення Веймарської республіки, з 9 на 10 листопада 1938 року в Третьому Рейсі відбулася Кришталева ніч, а 9 листопада 1989 року впав Берлінський мур. На демонстрації були присутні декілька впізнаваних членів організації, серед яких Вагенкнехт, політик з СДПН Марко Бюлов, Людгер Фолмер з партії Зелених та інші. Серед «пересічних» учасників демонстрації була велика кількість літніх людей. З 2005 року відсоток «бідних» (тих, що проживають менше ніж на 917 євро в місяць) серед людей пенсійного віку виріс найбільше (на 3,6%, і зараз становить 14,6%), він все ще менший ніж відсоток бідних серед всього населення (15,8%), чи серед вікової групи «діти» (20,4%). Окрім банерів з власне соціальними вимогами, були присутні різноманітні візуальні прояви «ностальгії», ностальгії за Німецькою Демократичною Республікою. Наприклад, деякі банери присвячені соціальним питанням апелювали до НДР, двоє людей тримали по прапору Радянського Союзу. Декілька банерів були присвячені вимогам миру з Росією (налагодження стосунків з РФ також згадуються у програмі «Вставайте»). На одному з них – цинічний та алармістський припис «Україна + НАТО = 3 Світова», у якому поєднується типове для «Вставайте» скептично-вороже ставлення до США та приязне ставлення до РФ.

Не зважаючи на мобілізацію літніх людей, «кількісні» успіхи «на вулиці» були значно скромнішими ніж в мережі. Хоча на сайті і в соцмережах «Вставайте» були новини про цей мітинг, у них не зазначається кількість учасників. Сайт RussiaTodayDeutschland (єдиний сайт на якому зазначена кількість учасників) повідомляє про «приблизно 1000 осіб». Не зрозуміло як відбувались підрахунки, судячи з відео та фотографій людей на площі перед сценою десь в половину менше. Окрім того, площа біля Бранденбурзьких воріт, мабуть, найпопулярніше туристичне місце в Берліні, оскільки мітинг не був якось огороджений не зрозуміло як(/чи) відрізняли туристів від демонстрантів. Втім, невелика кількість людей в Берліні не означає, що організація не може бути популярнішою в регіонах. Особливо в Східній Німеччині, на яку схоже вона і орієнтується. Наприклад, перша демонстрація «Вставайте» в Лейпцигу, в якому офіційно в 7 разів менше населення, зібрала близько 1000 людей.

Зважаючи на такі результати зарано говорити про реальну масовість чи тим більше впливовість «Вставайте». Звичайно організацію було створено лише 2 місяці тому, втім, за такий проміжок часу правий та ісламофобський рух Пегіда мобілізовував на свої демонстрації у Дрездені до 17 500 осіб (і у Пегіді не було політиків рівних Вагенкнехт за популярністю чи впізнаванністю).

Діяти нащо?

Головним лейтмотивом демонстрації, як і «програми» «Вставайте», є питання бідності та соціальної незахищеності. Ключовим словом – «гідність» («гідна старість», «гідне життя», «гідна оплата праці»). Більше місць у школах і дитсадках, більше видатків на соціальну сферу та сферу медичного догляду, більше перерозподілу благ в середині суспільства - мало того, що відрізняло би порядок денний «Вставайте» від програми Лівої партії. Головним чином, різниця полягає у поєднанні лівої популістичної інтерпретативної рамки «у всьому винуваті олігархи» з правим наративом «біженці змушують мене боятись за свою роботу/культуру/життя».

Поки «Вставайте» знаходиться на етапі свого становлення, ключовим фігурам організації та її прихильникам варто обрати між двома опціями «створити альтернативу Альтернативі» чи «створити лівий масовий рух на противагу Альтернативі». Обидва варіанти мають потенціал зменшити кількість прихильників АдН, та ключова стратегічна відмінність полягає у тому, чи це відбудиться через мімікрію АдН-івської «хибної свідомості», чи завдяки вказуванню на «реального винуватця».

RECOMMENDED